У процесі роботи автомобіля може виникнути неврівноваженість колеса в результаті нерівномірного зносу протектора, накладення манжета при ремонті покришки, ексцентричності колеса, накладення латки при ремонті камери і неправильної установки вентиля камери.

Розрізняють неврівноваженість статичну і динамічну. Під статичної неврівноваженістю колеса розуміють розбіжність його центру ваги з віссю обертання. Визначення величини статичної неврівноваженості колеса дозволяє порівнювати між собою неврівноваженість коліс різної ваги. Тому навіть незначна неврівноваженість колеса при високих швидкостях руху викликає відцентрову силу в кілька десятків кілограмів.

Дослідження, проведені в НИИАТ, показали, що дисбаланс відремонтованих покришок в середньому в 7 разів перевищує допустимий для нових покришок, а в окремих випадках-в 10-12 разів.

Усунення статичної неврівноваженості називається статичної балансуванням. Вона проводиться в статичному стані колеса. Неврівноважене колесо, вільно обертається на осі, завжди буде повертатися важким місцем вниз. Тому при статичному балансуванню точно визначають найважче місце колеса і з діаметрально протилежною йому боку розміщують на ободі з одного або з двох сторін грузик Г. Після статичного балансування колесо, що повертається на валу верстата, зупиняється в будь-якому положенні, зберігаючи статичне рівновагу.

Перед проведенням статичного балансування перевіряють радальні і осьове биття колеса. У легковому автомобілі допускається радіальне биття не більше 1,5-2 мм, а бічне – не більше 2 мм (для шин 7,00-15) або не більше 3 мм (для шин 7,50-16). Якщо статично врівноважене колесо привести у нращеніе, то можуть виникнути моменти Р'с і Р »із від неуравно-нешенних відцентрових сил на плечі К. Така неврівноваженість колеса називається динамічною. Отже, під динамічної неврівноваженістю колеса розуміють нерівність нулю відцентрових моментів інерції. Для іиявленія та усунення динамічної неврівноваженості коліс застосовують спеціальні верстати.